• Этот адрес электронной почты защищён от спам-ботов. У вас должен быть включен JavaScript для просмотра.
Войти  \/ 
x
или
Регистрация  \/ 
x

или
 

За межею фантастики. Що принесе людству четверта індустріальна революція

  • Воскресенье, 17 сентября 2017 20:30
2015 рік. На вулицю викинуто 600 працівників, які обслуговували лінію зі складання смартфонів китайської компанії Changying Precision Technology. Їх звільнення не пов’язане з фінансовими проблемами, просто компанія закупила роботизовану лінію і живі співробітники більше не потрібні. Автомати здатні щодня складати 21 тис. пристроїв, а не 8 тис., як було раніше. Крім
того, якщо в зібраних людьми девайсах виявлялося 25% браку, то машини допускають лише 5% некондіції. 2016 рік. Лісисті схили шведських гір змінюють доглянуті датські поля, затишні німецькі містечка, голландські вітряки. Нарешті колона вантажівок під’їжджає до одного з причалів порту в Роттердамі. Мало хто здогадується, що водій є лише в кабіні першої з машин, що під’їхали. В інших фурах автоматика лише повторює маневри людини. 2017 рік. Двоє молодих чоловіків європейської зовнішності в супроводі кількох арабів йдуть по околиці Дубая. Ці двоє – засновники американської компанії Cazza Кріс Келсі і Фернандо де Лос Ріас. Вони щойно отримали замовлення на будівництво 80-метрового хмарочоса, надрукованого на 3D-принтері, і зараз оглядають місце майбутнього будмайданчика. Ці три, здавалося б, не пов’язані події об’єднує те, що вони стали можливі завдяки четвертій індустріальній революції (4th Industrial Revolution), яка відбувається прямо тут і зараз. Революції в маси Зі словосполучення “четверта індустріальна революція” зрозуміло, що до неї відбулося вже три. Перша пов’язана зі стрімким зростанням промисловості в кінці XVIII століття в Європі і США. Символом епохи стали парові машини і механізація праці. Ці зміни дозволили у багато разів наростити виплавку чавуну і виробництво текстилю. Друга індустріальна революція відбулася в середині XIX століття. Ця епоха ввійшла в історію будівництвом залізниць, винаходом електрики, створенням конвеєрного виробництва і новими технологіями виплавки сталі. Черговий технологічний стрибок відбувся в 1960-х роках. Поява відносно компактних і недорогих обчислювальних машин привела до дигіталізації економіки і розвитку цифрових каналів зв’язку, які згодом породили інтернет. Втім, ці періоди досить умовні. Промислові революції не одномоментні – їм притаманні підйоми, піки і спади. Та й з точки зору географії технологічні стрибки вкрай неоднорідні. Наприклад, в нульових, епоху “доткомів”, в Силіконовій долині студенти, які придумали перші пошукові машини, месенджери і соцмережі, за кілька років ставали мільярдерами. В Україні в цей же час статки, як і раніше, заробляли на виплавці сталі у винайдених в XIX столітті мартенівських печах. Одним словом, щоб зрозуміти суть нинішньої, четвертої промислової революції, варто уявити незакінчену мозаїку, що покриває світ, елементи якої – розрізнені шматки процесу, що набирає темп. В одних країнах “щільність” цих фрагментів вища, в інших нижча. Однак загальна картина вже вимальовується. Образ найближчого майбутнього буде формувати широке поширення обчислювальних технологій в повсякденному житті – від хмарних сервісів до інтернету речей; заміна людської праці машинами – роботизація складальних ліній і поширення безпілотного транспорту; зростання використання відновлюваних джерел енергії, використання 3D-друку і нанотехнологій. Цього переліку вистачить, щоб до невпізнанності змінити більшу частину аспектів людського життя – від медицини до вибору професії. Може, краще не чіпати? На хвилі захвату від безпілотних електрокарів і шоломів віртуальної реальності людям властиво забувати, що технологічні революції дуже болісні в соціальному плані. Перша і друга революції призвели до кривавих повстань. У разі першої промислової революції конфлікт виник між аристократією і новою буржуазією, з настанням другої – між буржуазією і пролетаріатом. Третя революція призвела до глобалізації, яка посилила розрив у добробуті багатих і бідних країн. За це мешканці “золотого мільярда” сьогодні розплачуються напливом нелегальних емігрантів і терактами. Нинішня індустріальна революція винятком не стане. Одна з головних соціальних проблем – автоматизація, через яку сотні мільйонів людей втратять роботу. Зростання безробіття в поєднанні зі збільшенням тривалості життя викличе глобальну кризу пенсійних систем і систем соціальної допомоги. Безліч людей можуть залишитися без засобів до існування. Крім того, вимушене безробіття негативно позначається на психологічному стані людини. Це теж несе істотні ризики – від хвилі самогубств до нестабільності соціуму. Найбільш далекоглядні держави вже думають над цією проблемою. Дедалі популярнішими стають ідеї скорочення робочого дня і концепція “безумовного доходу” – певної суми грошей, які держава дає “просто так”. Втім, відмінна риса будь-яких революцій в тому, що їх неможливо зупинити. Єдине, що можна зробити, це максимально згладити її негативні наслідки для суспільства. Наприклад, за рахунок грамотної освітньої та регуляторної політики збільшити необхідність у вчених і людях творчих професій. У цих сферах машини з людиною поки конкурувати не можуть. Тим більше благ індустріальна революція принесе теж чимало. Перш за все вона дозволить істотно зменшити число катастроф через людський фактор. Простий приклад – сьогодні 95% ДТП трапляються саме з вини водіїв. Розвиток біотехнологій і 3D-друку дозволить лікувати невиліковні сьогодні хвороби і потенційно здатний збільшити середню тривалість життя до 100 років. Реальна віртуальність Скептики бачать у четвертій індустріальній революції ще одну загрозу – можливість знищення або поневолення людини штучним інтелектом. Про ймовірність такого перебігу подій говорять не тільки голлівудські фільми, а й цілком серйозні вчені та інженери. Наприклад, Стівен Хокінг і Ілон Маск. А ось Марк Цукерберг дотримується прямо протилежної думки. Він вважає, що штучний інтелект зробить світ кращим. З цього приводу Маск з Цукербергом навіть обмінялися образливими словами в Twitter. Швидше за все, кожен з опонентів частково має рацію. Так чи інакше штучний інтелект буде підконтрольний людині. Архітектори ШІ обов’язково передбачать кілька систем безпеки, що дублюватимуть одна одну. Якщо людство і створить роботів-термінаторів, накази їм будуть віддавати люди. Більше побоювань викликає поширення технологій віртуальної реальності, особливо в форматах реальності доповненої і змішаної. Google, Apple і Facebook працюють над розвитком смартфонів в цьому напрямку. Уже в найближчі роки людей, схилених над гаджетами, можуть змінити люди в окулярах, кожен з яких буде бачити свій варіант реальності. Розвиток цих технологій принесе багато користі. Наприклад, туристи зможуть прогулятися по історичних кварталах, що виглядають, як і 100 років тому. А інженерам доповнена реальність покаже проблемні місця в конструкції будівель. Але водночас і торішній психоз з PokemonGo може здатися дитячими пустощами. А ось в плані взаємин з навколишнім середовищем четверта революція пропонує значно більше рішень, ніж створює проблем. Розвиток відновлюваних джерел в сукупності зі зниженням енергоспоживання, які пропонують технології інтернету речей і розумних будинків, дозволить істотно зменшити викиди парникових газів. З новою індустріальною революцією пов’язують і розвиток так званої шерингової економіки – економіки спільного споживання. Її принципи передбачають колективне використання товарів і послуг, віддають перевагу оренді, а не володінню. Наприклад, вже сьогодні досить популярний сервіс спільного використання авто Blablacar. Зросте і ступінь переробки відходів – вже зараз багато підприємств орієнтуються на обробку вторсировини або повністю безвідходні цикли виробництва. Одним словом, нинішні зміни здатні принести людству як масу користі, так і проблем. Чого буде більше – залежить лише від нас. Станіслав Шульга

Добавить комментарий


Защитный код
Обновить

Top